Звернення Президії Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів

Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку

Віце-прем’єр-міністру України Олександру Сичу

Міністру освіти і науки України Сергію Квіту

У зв’язку із ситуацією, що склалася в Національному науково-дослідному інституті українознавства та всесвітньої історії,  вважаємо за необхідне наголосити: увесь контекст ситуації, пов’язаної із прямою військовою агресією Росії, найпереконливіше доводить, що найважливішим аспектом сучасних міліарних стратегій постає політико-ідеологічне «забезпечення» вторгнення окупаційних військ. Загарбник, брутально потоптавшись по нормах міжнародного права, за найпершу свою мету має змусити і громадян власної країни, і населення окупованих теренів повірити у те, що він не грабує, анексує і вбиває, а «визволяє», «бере під захист», «забезпечує мир» і т. ін. Саме в такий спосіб діяв Йозеф Геббельс у часи, коли Третій Райх анексував Судети і здійснював аншлюс Австрії, і саме на його «взірці» зорієнтовані нинішні московські пропагандисти, коли, й оком не кліпнувши, стверджують, що російські десантники та напівкримінальні бойовики Аксьонова врятували кримчан від «кровожерних бендерівців».

Але сценарій т. зв. «Русской весны» не обмежується одним лише Кримом, у планах Кремля – загарбання цілої України. Загарбання, до якого північно-східна імперія готувалася протягом тривалого часу, спираючись у цій своїй діяльності на повну підтримку колишнього Президента В.Януковича та Міністра освіти і науки Д.Табачника, який був ідеологічним рупором політики росіянізації України. Саме з цією метою Дмитро Табачник на керівні посади в системі науки і освіти системно розставлялися кадри, які засвідчили свою відданість ідеї «русского мира». Ці люди мали готувати світоглядне обґрунтування інкорпорації нашої держави у склад нововідродженого чи то СРСР, чи то «Третього Риму».

Призначений 2013 р. Табачником на посаду директора Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії «доктор наук» Анатолій Чайковський – характеристичне тому підтвердження. Один із найближчих помічників патологічного українофоба В. Колесніченка, фахівець із боротьби з «українським буржуазним націоналізмом», який був знаний в академічних колах хіба що друкованими на шпальтах газети «Коммунист» та інших подібного кшталту видань примітивними дописами про «кривавих вбивць» з УПА, про «агентів гестапо» – С. Бандеру, Р. Шухевича та Й. Сліпого, Чайковський відразу ж після свого призначення на посаду директора показав, якою має бути в його розумінні «справжня наука». Незаконно звільнивши з роботи близько 50-ти співробітників, Чайковський відразу ж наклав заборону  на будь-яку згадку про геноцид українського народу –  Голодомор 33-го. Для науковців були унеможливлені об’єктивні оцінки діяльності ОУН-УПА, подвижників української діаспори. Була в насильницький спосіб змінена структура інституту, зліквідовано його найважливіші відділи, так що на тепер у назві жодного зі структурних підрозділів ННДІУВІ не фігурує навіть термін «українознавство», окрім того, було зліквідовано знаний у багатьох країнах часопис «Українознавство». Ганебним виявом цинізму стала заборона відзначати в ННДІУВІ День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій.

У ситуації, що склалася, ми вимагаємо від Міністра освіти і науки С. Квіта негайно усунути патологічного українофоба з посади директора інституції, яка була і знову має стати центром координації українознавчих досліджень світового українства.