Життєве кредо Василя Деркача


Хто в Добромильській окрузі та, зрештою, і у всій Старосамбірщині не знає цього енергійного молодого чоловіка, наповненого невичерпним ентузіазмом, великою працьовитістю та завзятістю?
Та не тільки ці якості притаманні Василю Степановичу Деркачу, що днями зустрів своє 57-ліття, а й велика любов до рідного краю, до його вірних синів та дочок, що йшли дорогою боротьби за волю та кращу долю отчої землі.
Ця людина живе за принципом: щоб не було соромно перед пам’яттю загиблих героїв, перед громадою, перед дітьми та онуками. І дотримується цих принципів  в усьому.
Будучи обраним депутатом Старосамбірської районної ради двох   скликань по Княжпільському виборчому округу, він активно включився у життя громади.  В першу чергу подбав, та і дбав постійно, про стан доріг у селах округу, постійно цікавився вихованням молоді, був частим гостем у школах сіл, надавав посильну допомогу, навіть встановив іменну стипендію кращого учня випускного класу.  Ну а малята на свято Миколая отримували щедрі дарунки.
Приймав активну участь у всіх заходах, що проходили не лише у школі, а й у святкуванні громад, та був їх ініціатором.
Вихований у працьовитій родині Степана та Катерини, Василь змалечку любив слухати розповіді рідних та односельців про тривожні роки боротьби, про завзяття та відвагу борців за волю, вслухатися у спів заборонених пісень, котрі вечорами співав дідусь, і в його серці поселилося бажання якнайбільше взнати про долі мужніх борців рідного краю, гордість за них.  Це бажання постійно жило у душі хлопця, освічувало її теплим вогником, не давало зачерствіти, зчорніти, і в час становлення незалежності України спалахнуло яскраво та викликало гостру потребу не лише якнайбільше взнати про героїв-борців, а й донести  до людських сердець їхні імена, повернути їм життя у людській пам’яті.
Як депутат райради, Василь Степанович приклав максимум зусиль, аби присвоїти школі у селі Княжпіль ім’я полковника УПА Дмитра Хадая; школі у селі Мігово ім’я відважної зв’язкової Катерини Денис  та за власні кошти виготовив та встановив меморіальні дошки на фасадах цих шкіл.  А обіч символічної могили полковнику Дмитру Хадаю встановив дві пам’ятні стели з іменами загиблих повстанців, вихідців із даних сіл. Вони нарешті повернулися у рідний край, аби вчити молодь великої любові до своєї землі, до її волі.
Разом з однодумцями Василь Деркач активно працює над спорудженням пам’ятника закатованих в 1941 році у Добромильській тюрмі , а також символічних могил вірним синам та дочкам, що загинули у боротьбі за волю України у селах Трушевичі, Княжполі, Мігові, Великому і в місті Добромилі та провів велику пошукову роботу у встановленні імен шістьох загиблих вояків УПА куща «Батога». За власні кошти встановив пам’ятник юному повстанцю,  уродженцю села Поляна Михайлові Денису, що загинув у селі Велике в 1946 році та був похований на сільському кладовищі у селі Мігово.
Так, Василю Деркачу справді не соромно перед пам’яттю загиблих героїв. Не соромно перед громадою,  дітьми та онуками, бо у нинішній тривожний час не є пасивним спостерігачем, а приймає активну участь у боротьбі за волю і кращу долю України.
Під час революції  гідності  постійно відвозив людей на базу відправки та не одну сотню тисяч грошей передавав у штаб правого сектора у місті Києві заступнику сотні «Гонті».
Він у вересні 2014 року став керівником «Всеукраїнської організації сприяння збройним силам України імені Гетьмана Сагайдачного», вишкіл котрої проходили юні націоналісти від КУН Львівської області у місті Хирові. Одним із інструкторів був українець американського походження. На нинішній час всі вони є учасниками АТО у Луганській області.  На базі даного вишколу було зібрано дві фури продуктів, котрі під керівництвом пана Василя було доставлено у зону АТО Донецької області.
Ось такий він, Василь Деркач, непересічна особистість, життя котрого не проходить безслідно.
Тому, користуючись нагодою, разом із Районним Проводом  Конгресу Українських Націоналістів засилаємо Василю Степановичу щиросердечні вітання з Днем народження та сили і наснаги у плідній праці в ім’я України  на довгі роки життя.
Голова Конгресу Українських Націоналістів
Степан Брацюнь

Голова Старосамбірської РО
Конгресу Українських Націоналістів
Ігор Макар

Член  Проводу Старосамбірської РО Конгресу, письменниця
Марія Прокопець