ПРОСТИ І ПРОЩАВАЙ

Тридцятого квітня 2019 року, на 91-му році життя, відійшов у засвіти видатний український скульптор, заслужений діяч мистецтв України, учасник правозахисного руху Борис Степанович ДОВГАНЬ.

 Він – автор  багатьох пам’ятників і скульптур, зокрема, герба міста Києва, надгробної скульптури на могилі Слави Стецько,  пам ятника в Києві українським митцям – жертвам більшовицьких репресій, скульптури Папи Римського Івана Павла П  біля посольства Ватикану в Україні та низки мистецьких творів  в Україні та поза її межами.

 Одна з найвидатніших його праць – скульптурний портрет Василя Стуса, з яким Бориса Довганя єднали ідеали свободи та правозахисна діяльність. У когорті незламних було чимало талановитих, творчих людей, як от Алла Горська, Опанас Заливаха, десятки інших, з якими Борис і його дружина Маргарита Довгані впродовж десятиліть «стояли волі на сторожі», служили і досі служать рідному народові. Вони – подвижники.

Борис Степанович Довгань народився в Києві, на Пріорці, 19 серпня 1928 року.  Через чотири роки його батьки з трьома дітьми змушені були, рятуючись від  голоду, переселитися спочатку в Білорусь, а потім у Новосибірськ. У 1937 році батька Бориса Довганя заарештували, але згодом випустили.

У 1939 році сім’я переїхала в місто Фрунзе, Киргизстан, де Борис Довгань продовжив навчання в школі, а потім у технікумі.

Після війни сім’я Довганів повернулася до Києва, де Борис Степанович почав навчання в Київському училищі прикладних мистецтв. Після училища поступив у Київський художній інститут, після закінчення якого займався творчою роботою і паралельно викладав скульптуру в Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка.

Борис Довгань назавжди залишиться в нашій пам яті унікальною постаттю доби шістдесятників, шляхетних, вірних своєму народові людей, служінню якому вони присвятили кожний день свого життя.

Конгрес Українських Націоналістів щиро сумує у зв’язку з відходом в інший світ Бориса Довганя та висловлює співчуття  його дружині Маргариті, доньці, внукам, усій родині.

Прощаючись, молимо Всевишнього, аби оселив його душу там, де праведні спочивають. Прости і прощавай. ДОРОГИЙ ДРУЖЕ.

Степан БРАЦЮНЬ,

Голова Конгресу Українських Націоналістів