У переповненому залі Палацу Мистецтв звучала коляда...

«...Йшов 1909-й рік. У сім'ї священика Андрія Бандери готувалися до Різдвяних свят. Першого дня року народився син Степан. Отримавши ім'я християнського Первомученика, Степанові судилося стати символом Української Нації, її прапором. Прапором, який несли повстанці лісами, долинами, полонинами. Мабуть з Бандерою у серці йшли у бій, напевно із думкою про нього пускали себе під кулі. Багатьох з нас на великих «просторах імперії» називали бандерівцями лише за приналежність до України. Мало хто із нас сперечався.