Кров і страждання мільйонів українців як ціна за політичну сліпоту Грушевського та Винниченка

Гаяння часу смерті подібне. Про це завжди пам'ятали видатні полководці і політики. На превеликий жаль, у нашій державі надто багато чинників, які навмисне змушують нас розтринькувати дорогоцінні місяці та роки, тим самим потішаючи ворогів, які не перестають мріяти про загибель незалежної України. Серед безлічі політичних партій і громадських організацій, які збивають з пантелику українців, чимало таких, для яких на першому плані інтереси Росії. Намагаючись затягти в свої тенета якомога більше національно дезорієнтованих обивателів, політичні пройдисвіти не гребують найбезсоромнішою дезінформацією і демагогією, поширюваною на газетних та журнальних шпальтах, на хвилях радіо- і телеефіру, на сторінках брошур та книг. Яскравим зразком видання такого типу є книга Валерія Солдатенка "Три Голгофи: політична доля Володимира Винниченка".

До питання про тактику і стратегію націоналістичного руху

СУСПІЛЬНО-політична ситуація в Україні на сьогодні є такою, що в українській історії важко знайти аналоги, незважаючи на тотожність чи схожість окремих компонентів. З одного боку – вперше маємо українського президента, котрий прийшов до влади на гребені надзвичайно потужного народного вибуху, яким був Майдан. Проте з іншого боку, сьогодні Україна, як ніколи за часів новітньої історії, постала перед численними загрозами як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. І якщо зовнішні загрози переважно зумовлені причинами, не залежними від нас (хоча не завжди), то внутрішні небезпеки і проблеми є здебільшого результатом існуючих суспільних протиріч, вирішення яких державою відтерміновується, ігнорується, а в гіршому разі – діяльність чиновників різного рівня зумовлює ускладнення ситуації.

На політичній мапі України з'явилася нова партія – "Єдиний Центр", що декларує консолідацію зусиль представників різних політичних поглядів, які відстоюють державницькі позиції, а також безумовну підтримку Президента Віктора Ющенка.

До керівництва партією увійшли члени пропрезидентського блоку НУ-НС на чолі з Ігорем Крілем – народним депутатом, якого пов'язують з керівником президентського секретаріату Віктором Балогою.

Але ж, як відомо, і блок НУ-НС декларує підтримку чинного Президента.

Чи є потреба створювати ще одну політичну силу? Чи не краще спрямувати зусилля на підсилення існуючих позицій – такі запитання ставить сьогодні багато українців, небайдужих до майбутнього нашої держави.

Більше того, чимало хто ставить під сумнів подібні дії, звинувачуючи ініціаторів створення нової партії у розколі демократичних сил.