Те, що зараз відбувається на ниві створення "демократичної коаліції", дуже вже нагадує минулорічну тяганину, – з тією лише різницею, що наразі у парламенті нема Мороза, аби так само наопашки "розрубати" демократичного вузла, спокусившись на заманливу в'язанку сіна, почеплену поперед дишля, і продемонструвати таким чином людям свою істинну сутність. Щоправда, відсутність у парламенті політика з клеймом "іуди" аж ніяк не означає, що повторення "пройденого" неможливе. Дежавю є ймовірним, тільки в іншому "форматі", з іншою розв'язкою.

Дивний ми народ – українці. Точнісінько мов сови, чи коти, чи кажани, чи які-небудь інші аналоги в тваринному світі – нічний народ. Себто, у той час, коли всі інші народи працюють, мислять, виховують дітей, розважаються тощо – ми, вочевидь, спокійнісінько собі спимо. І лише тоді, коли всі інші відпрацюють, упораються з рештою своїх занять і вкладуться до сну, – аж тоді, нарешті, ми прокидаємося і беремося до роботи, до розмислу, до виховування дітей, до розваг і до всього решту, коло чого всі інші люди зазвичай пораються вранці, вдень та увечері. Нам же для всього цього є лише ніч – у тім числі, звісно, і для перегляду телепередач. І головне те, що наше телебачення залюбки йде нам назустріч і старанно пристосовується до наших нічних умов життя.

Хороше в нас телебачення – старається для рідного українського народу. Відомо ж бо, що в Україні проживають представники багатьох національностей – тож для них усіх є ранкові, денні й вечірні передачі; а ось для нас, українців, зважаючи на наш нічний спосіб життя, – винятково нічні!

В Росії – політична турбулентність. Боротьба за владу набирає обертів

Як відомо, в Росії 2 грудня відбудуться вибори до Держдуми. Незважаючи на нібито сильну передбачуваність російського сценарію виборів ("Путін і "Єдіная Росія" – это наше всьо!"), насправді за фасадом узаконеного російського авторитаризму нуртують досить неспокійні сюжети.

У Будинку письменників відбувся творчий вечір і презентація книжки "Туга за свободою" Михайла Сидоржевського

Туга за свободою… Ця, здавалось би, парадоксальна у наш час безберегої свободи і демократії фраза стала лейтмотивом творчого вечора відомого публіциста, поета, заступника головного редактора "Літературної України" і головного редактора газети "Нація і держава", ведучого програми "У дзеркалі сучасності" на радіоканалі "Культура" Михайла Сидоржевського. Крім двох попередніх книг – поетичної "Навпіл між обома світами" та публіцистичної "Здвиг", Михайло Сидоржевський презентував того вечора новий збірник своїх "реактивних" оцінок, оглядів та прогнозів суспільно-політичного життя України за останні сім років саме під такою, парадоксально-викличною, навіть провокативною назвою – "Туга за свободою", виданий за сприяння голови Конгресу Українських Націоналістів Олексія Івченка.