Іхав я нещодавно у рейсовому мікроавтобусі з обласного центру, тож довелося стати свідком багатьох цікавих розмов. Люди жваво обговорюють наслідки небувалого лиха, яке спричинила велика вода. Серед іншого довелося чути, що "приїздила Юлька, обіцяла повернути людям гроші за завдані збитки. Але біда – Ющенко не дає цього зробити. Ще й казав, що вже на дітей грошей не будуть давати, пенсіонерам зменшать виплати".

Колишній в'язень таборів ГУЛАГу, нині висунутий на звання Героя України, Володимир Андрушко вимушений роками відстоювати в судах чесне ім'я своїх батьків і брата.

За плечима майже 80-річного Володимира Андрушка – типова історія свідомого українця, якому судилося жити в умовах імперії. Двічі засуджений "за антирадянську націоналістичну пропаганду та агітацію" на п'ять та десять років. Після виходу "на волю" роками поневірявся у пошуках роботи. Вимушено змінював місця проживання, перебуваючи в полі зору недремного ока КДБ.

Чергова річниця створення Української Повстанської Армії стала не лише нагодою відзначити цю подію, в черговий раз нагадавши про потребу вшанування захисників рідного краю, а й приводом для різних несумлінних політиканів поспекулювати на благородній темі борців за волю. Деякі політичні та навколополітичні антиукраїнські сили вкотре скористалися нагодою зганьбити наше звитяжне минуле. Прикро, але це явище набуває особливого розмаху напередодні виборної кампанії.