Харків'яни знають і пам'ятають владику різним: опліч когось він стояв на харківському майдані на початку 1990-х, хтось впізнає його голос на радіо, помічає на всіх важливих культурних і громадських заходах міста. Моє знайомство з цією людиною розпочиналося з Харківського університету, де владика, кандидат філологічних наук викладає курс давньої української літератури. Цьогоріч, 12 липня, у день пам'яти святих апостолів Петра і Павла, виповнилося 15 років архієрейської хіротонії (висвяти на єпископа) владики. До цієї дати з'явилася чергова книжка архієпископа Ігоря – збірка інтерв'ю за останні 10 років "Розмови на межі тисячоліть", презентована у Львові та Харкові.

Інформаційна війна довкола УПА продовжується. Розпочата ще в 1940-х роках, коли радянська пропаганда називала повстанців "колаборантами і недобитками німецьких окупантів", а німецька, в свою чергу, – "слугами московсько-жидівської влади", сьогодні вона набрала нових обертів.

Останнім часом в Україні, як серед істориків, так і серед політиків, спостерігається збільшення інтересу до питань історії визвольного руху, насамперед, діяльности ОУН та УПА. Значною мірою цей інтерес підігрівається новими, ще вчора секретними даними, що стають доступними загалу.

15 років тому, 2-4 липня 1993 року, в столичному палаці "Україна" відбувся Перший Збір Конгресу Українських Націоналістів. Цей велелюдний форум поклав початок діяльности нашої партії, яка успадкувала жертовну і героїчну славу ОУН і УПА.

Нижче публікується комунікат Першого Збору КУН і виступ Голови Проводу КУН Слави Стецько на відкритті Збору.

Нинішня складна політична ситуація пояснюється тим, що люди не готові керувати ні своїм селом, ні своїм містом, ні своєю областю, ні своєю країною. Як їх не допускали до цих процесів «за совітів», так не допускають і при «незалежниках». Люди не знають ідеології загального добра. Ось чому вони є пішаками у чужій грі. Людей треба навчити такого стану національної свідомости, щоб горе кожної людини стало горем усього народу, щоб багатство країни розподілялося всім порівну (з відповідним корегуванням).

Багаті люди повинні мати таку свідомість, щоб думати про країну як про свою родину, щоб не добивали свою країну, не вивозили з неї багатства, а інвестували кошти в економіку, спонсорували соціальну сферу, щоб для багатих людей були братами і сестрами всі оті прості люди – «маленькі українці».

Режим царської та комуністичної окупації з його забороною друку українською мовою, арештами, тюрмами, засланнями, розстрілами за рідну мову залякав українців настільки, що вони відреклися батьківської мови і розмовляють російською на роботі, в громадських місцях і навіть у сім'ї. Молодь втратила любов до рідної мови і соромиться розмовляти нею! Тож потурбуймося про возвеличення українського слова, про національне виховання молоді. Пам'ятаймо, що ми, українці, заселяємо нашу землю з прадавніх часів і одержали у спадок неоціненний скарб – рідну мову, яку повинні зберегти для нащадків. Рідна мова не тільки засіб спілкування, але й зброя, яка захищає наше існування, нашу державу.

Майже 300 кілометрів пішки подолали прочани, щоб перед ликом Матері Божої Зарваницької помолитися за Україну.

З 29 червня до 6 липня тривала піша проща до Чудотворної ікони Божої Матері Зарваницької, організована Проводом Старосамбірської районної організації Конгресу Українських Націоналістів (Львівська область). Прочани йшли під гаслом "Націоналісти моляться за Україну" і присвятили свою хресну ходу 100-річчю з дня народження Провідника нації Степана Бандери.

Подібна акція відбувалася вперше. Мета її – донести до української громади ідеї українського націоналізму, привернути увагу людей до найважливіших проблем сьогодення, нагадати усім, що немає для нас усіх нічого вищого, ніж служіння Господу й Україні.

За рішенням  Коломийського суду батько Володимира Андрушка та вся рідня визнаються «особами-зрадниками». «Всі рішення суду неодноразово перевірялись і визнані законними».Сам Андрушко вже декілька років публічно називає своїх суддів кримінальними злочинцями, але «скривдженні» судді чомусь мовчать, хоча Конституція вимагає притягнути до відповідальності кожного, хто ображає суд і суддів. Мовчать, бо виправдатись не зможуть…

Парадоксально, але факт: українська книжка  вперше здобула ґран-прі на міжнародній виставці. Ця новина і спантеличила, і сповнила гордости. Бо хороших новин останнім часом узагалі не так і багато – а тут раптом отаке! Справді, є чим пишатися: вперше від часу проголошення Незалежности українська книжка отримала ґран-прі на престижній міжнародній книжковій виставці! Зважаючи на сумненький стан нашої книговидавничої справи, це тим паче вражає… Однак з першого погляду й насторожує, якщо знати, що та престижна міжнародна виставка відбувалася не де-небудь у Варшаві, Парижі чи Лондоні, а – в Москві. Москва-бо останнім часом ставить під сумнів саме існування нашої держави, принципово й наголошено ігнорує все українське – а тут раптом зважилася поцінувати українську книжку? Якось не віриться… Проте не віриться людині, яка цього тому і в руках не тримала. А хто побачив, а тим паче розгорнув, зважив у руках, помилувався – той повірить беззастережно! Бо ця книжка зроблена так, що навіть у вкрай упередженій до нас Росії проігнорувати її не змогли! Без жодного сумніву – є чим пишатися!

Минулої суботи ми урочисто відзначили День Конституції України. Минуло дванадцять років з часу, коли на світанку 28 червня 1996 року суверенна Україна отримала свій Основний Закон. На превеликий жаль, поки що цей документ ще не став головним у нашій державі. Прикро, але багато його доленосних статей і положень не просто не працює, а ще й грубо порушуються "сильними світу цього".

Про це, зокрема, йдеться в інтерв'ю, яке дав нашому часопису заступник голови Конгресу Українських Націоналістів Володимир БОРЕЙЧУК.

Події останнього часу у політичному, економічному й соціальному житті країни викликають цілком зрозуміле занепокоєння і стурбованість у суспільстві.

У зв'язку з цим ми звернулися до Голови КУН Олексія Івченка з проханням висловити свою думку щодо процесів, котрі відбуваються в Україні.

– Олексію Григоровичу, якою є Ваша оцінка як Голови КУН сучасного протистояння між представниками різних гілок влади.

– Ситуацію, що склалася у взаємовідносинах між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Секретаріатом Президента, можна охарактеризувати одним словом – НЕЗДОРОВА. На мою думку, альтернативи демократичній коаліції немає. Саме амбіції окремих політиків та політичних сил з "НУ" та БЮТ не дають можливості утвердитися тому демократичному механізмові, що виробився після дострокових парламентських виборів. Безумовно, я розцінюю ситуацію і як результат зовнішнього впливу. Росія активно втручається у внутрішні справи України: ми бачимо, які заяви озвучують окремі політики і посадові особи Російської Федерації стосовно нашої держави. Зрозуміло, це теж має певний влив на український політикум.