Хто гріє руки на контрабанді і хто в одвіті за злочинну безвідповідальність колишніх горе-міністрів уряду Януковича?

Перебуваючи після керченської катастрофи у Криму та Севастополі, тепер уже колишній міністр з питань надзвичайних ситуацій регіонал Нестор Шуфрич на всіх нарадах і виступах перед представниками ЗМІ не втомлювався виспівувати дифірамби на адресу керівництва Севастополя та Кримської автономії, котре майже стовідсотково представлено членами ПР. Яких тільки заслуг він їм не приписував! Наприклад, що своїм оперативним управлінням пом'якшили удар стихії і вжили належних заходів з усунення наслідків урагану. Ну хоч ордени давай чиновникам та апаратникам!

Протягом останніх місяців Лавру, це благодатне для кожного українського серця місце московська церква перетворила на суцільний будмайданчик. На священних землях Лаври замість пам'яток українського зодчества зводяться "хатинки" підвищеної комфортности для московських агентів у рясах. І що ж наша влада? Ховає голову в пісок (у кращому випадку). Політичні партії воліють не помічати, як руйнують найбільшу святиню українського православ'я. Український народ – мовчить, бо благоденствує?

Такі маленькі чиновники, як ви, живуть не позитивом, а негативом – пропагандистською отрутою, єхидством і безцеремонністю. Особливо тоді, коли в тієї чи іншої заполітизованої постаті відсутня честь і совість.

Віддаючи нині Галичину чи інші території України (поки що на сторінках "Кієвского телеграфа"), ви, пане Табачнику, не відчуваєте, що це вже межує з деякими статтями Кримінального кодексу про порушення цілісності держави. Ви віддаєте з такою ж легкістю і безвідповідальністю і Крим Росії. Якщо ви історик, то мали б знати, що цей півострів, що з'єднується з материковою Україною, до "покорєнія Крима" (О. Грібоєдов) Московській імперії не належав. До ХVІІ століття Москва платила данину кримському хану.

Закінчення. Початок тут.

Виступаючи на прес-конференції у Чернівцях, лідер УРП "Собор", народний депутат від НУНС Анатолій Матвієнко заявив, що він вважає безперспективною ідею створення єдиної партії на основі блоку, бо "з того нічого путнього не вийде". За словами А. Матвієнка, на базі блоку НУНС він дотримується концепції творення кількох партій нового зразка. Хоча ця дорога "є складною", але "нам не потрібно соромитися – є три суб'єкти: "Наша Україна", "Народна самооборона" і "Правиця", – заявив А. Матвієнко. "Можливо, в такій конфігурації ми і підемо у наступний блок, але щоб це було три партії. Перед цим маємо створити "Правицю" як єдину патріотичну партію. Із залишків блоку НУНС може створитися якась паралельна до нас ліберально-демократична сила та соціалістична сила із гаслами Луценка, бо ця ніша сьогодні порожня", – цитує А. Матвієнка "Українська правда".

Специфіка технологічного процесу підготовки випуску нашої газети полягає в тому, що ми мусимо повністю завершити підготовку чергового числа до вечора в понеділок. А от специфіка роботи Верховної Ради, принаймні, впродовж останніх кількох тижнів, полягає зокрема і в тому, що основні питання в її стінах плануються до вирішення чомусь саме на вівторок. Таким чином, ми, природно, наразі не знаємо, чи оберуть народні депутати цього вівторка Юлію Тимошенко Прем'єр-міністром, однак наші читачі, які читають ці рядки, про це вже знають.

В ніч на Андрія Молодіжна референтура Тернопільської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів разом із Молодою Просвітою та Молодіжним Націоналістичним Конгресом пізнавали свою долю, куштували андріївську Калиту та забавлялись по-українськи на Андріївських вечорницях у Тернопільській ЗОШ №6 ім. Н. Яремчука.

У вечорницях взяли участь і хлопці, і дівчата. Обов’язковим елементом вбрання була вишиванка. Передусім, привітали присутніх Андріїв з іменинами, іменинник витягував з макітри листочок, на якому було написане прізвище та ім’я дівчини, яка знаходилась на вечорницях, ця дівчина була жінкою Андрія протягом вечора. Когут Василь та Наталя приготували „цінні” подарунки для іменинника, даруючи які вони примовляли: «..дарую фасолю – щоби мав добру долю, дарую скибу  хліба – щоб минала всяка біда, а той хліб чорний – щоб був парубок моторний, дарую лист лавровий – щоби був завжди здоровий...».

Кирило Осьмак – символ безперервності українського державотворення. Слід робити все, аби свого часу очолювана ним Українська Головна Визвольна Рада  перестала бути маловідомим українському суспільству феноменом.

Знову символізм: 1 грудня, у день Всеукраїнського референдуму за незалежність, на Байковому кладовищі у Києві освячено пам'ятник на могилі Президента Української Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака. Козацький хрест фактично постав у третю річницю від часу ексгумації тіла великого українця у російському місті Володимирі, де український патріот був похований після ув'язнення у сумнозвісних застінках Володимирського централу. Завдяки титанічним зусиллям доньки Наталки Осьмак прах її батька вдалося перепоховати на рідній українській землі. Це один з небагатьох прецедентів. Досі чимало ревних героїв України спочивають по світах.

СБУ обнародувала матеріали про спеціальні групи Міністерства державної безпеки СРСР, які видавали себе за воїнів ОУН і УПА і діяли в західних областях УРСР у 1944–1954 роках

Недавно стала свідком палкої політичної дискусії двох старших віком чоловіків, один з яких з розпачем вигукнув: "О, Боже! Вчить нас історія, вчить і... нічого не навчила!" І справді, подумала я, скільки разів у нашій історії повторюється одна і та ж ситуація: велика ейфорична радість від звільнення, богатирська, самовіддана боротьба народу, незгода і люті чвари між політиками-верховодами, що, врешті-решт, заводить український народ у нову, ще страшнішу кабалу, яка супроводжується нещадним терором, нищенням усього українського. Поступово "вицофавшись" із шокового стану, ми гірко оплакуємо втрачену волю і мучено очікуємо чергового повороту історії, який привів би нас до волі, незалежності, держави.

На Київщині встановили пам'ятний знак на честь битви Січових Стрільців проти війська Скоропадського.

18 листопада 1918 року кілька сотень українських повстанців розгромили кількатисячну армію. Ця подія стала ключовою у поваленні правління Скоропадського.

 На місці переможної битви представники Інституту "Республіка", Союзу української молоді, Інституту мовознавства та патріотичних сил встановили хрест та пам'ятну дошку. Також посадили навколо молоді дубочки, кущі калини та запалили ватру. Ідея створення такого меморіалу належить Василю Задорожньому. Його підтримали Олександр Хоменко та Володимир Чемерис. Гроші надійшли від громади села Плисецького та від громадських організацій.