27 грудня 2006 року в Києві та Київській області сталися дві ганебні події, про які обов’язково повинна бути поінформована громадськість України і на які обов’язково повинні відреагувати влада та правоохоронні органи.

Так, в ніч з 26 на 27 грудня 2006 року на Майдані Незалежності в місті Києві було скоєно злочинний напад, погром наметів та пограбування майна Громадської  Ради України, яка на законних підставах здійснювала вивчення громадської думки та обговорення проектів Законів України.

Конгрес Українських Націоналістів висловлює свою стурбованість із приводу ситуації, що складається в енергетичній галузі України.

 Сьогодні як Міністерство палива та енергетики, очолюване Юрієм Бойком, так і НАК „Нафтогаз України”, провадять політику, яка загрожує енергетичній безпеці України.

Конгрес Українських Націоналістів висловлює глибоку стурбованість політичною та економічною ситуацією в Україні.

Події останніх місяців свідчать про те, що антиукраїнські сили перейшли у відвертий наступ на основи української державності і демократії. Дії так званої антикризової коаліції становлять загрозу для національних інтересів держави і свідчать про існування сценарію, кінцевою метою якого є захоплення влади в країні орієнтованими на Москву олігархічними кланами за сприяння їхніх сателітів — соціалістів і комуністів.

Ми, депутати усіх рівнів, міські та сільські голови, обрані від Конгресу Українських Націоналістів, вважаємо, що у виборах 2006 р. до місцевих рад Конгрес досяг високих результатів порівняно з попередніми роками. Щоправда, кількість обранців від Конгресу могла б бути вищою з огляду на наявність ширшого кола виборців – прихильників правоцентристської, націоналістичної ідеології. Це дає підстави стверджувати, що поле для розширення діяльності ми маємо.

Меморандум Всеукраїнських зборів депутатів усіх рівнів від Конгресу

Актуальна політична ситуація в Україні характеризується, впродовж останнього часу, зміщенням балансу українського політикуму в бік політичних партій, яким чужі українські цінності, силам, які на догоду власним вузькопартійним і клановим інтересам готові пожертвувати економічними та політичними інтересами країни, знехтувати історичну правду та історичну перспективу держави. Часто це набирає гротескного виразу на кшталт цинічного та блюзнірського заперечення факту Голодомору в Україні 1932—1933 рр. як геноциду української нації, інших фактів голодоморів і масового терору на знищення українців чи брутальне спотворення істинних інтересів українського народу.

Політична криза в Україні, яка виникла під час формування коаліційної влади, є кризою державного ладу. Вона свідчить про те, яку загрозу для стабільності в державі та спокою у суспільстві несе прийняття доленосних законів нашвидкуруч або “в пакеті” за поданням політичних авантюристів. Закладена Медведчуком та Морозом міна сповільненої дії у вигляді політичної реформи спрацювала і зводить нанівець головний здобуток Помаранчевої революції – перебрання українцями у свої руки президентської влади.

Останні вибори в Україні показали: застосування демократичних принципів при відсутності справді національносвідомої української політичної еліти та низькому рівні правової культури в українському суспільстві, що викликано довготривалим перебуванням у колоніальній залежності від Росії, дають вкрай негативні та небезпечні результати, які можуть загрожувати втратою незалежності та існуванню самої держави.

При наявності в українському суспільстві двох антагоністичних сил за умовною ознакою “державники – антидержавники”, обрання дієздатного парламенту є ілюзією, адже результатом компромісу антагоністів буде творення нежиттєздатних законів. Тому, замість поважного законодавчого представницького органу, українці ще тривалий час матимуть паразитуючу систему “Верховна Рада”, яка під словесною риторикою про захист народу, вирішуватиме свої шкурницькі інтереси.

В існуючих умовах для збереження суверенітету, територіальної цілісності Української держави потрібна сильна й ефективна Президентська влада. А український парламентаризм має розвиватися відповідно до розвитку структурованого громадянського суспільства, національної та політичної свідомості.

Суспільний діалог буде результативним, якщо відбуватиметься на платформі беззастережного визнання всіма учасниками необхідності творити Українську Самостійну Соборну Державу. Заперечення права українців на власну незалежну державу та на домінування у ній, а також будь-які дії, скеровані на підрив політичної та економічної стабільності в Україні, ми оцінюємо як вороже ставлення до української нації.

Нині О.Морозом і непокараними фальсифікаторами президентських виборів, прибічниками В.Януковича ініційована чергова ескалація напруженості в українському суспільстві. Своїми протизаконними діями – пропагуванням федералізації України та прийняттям на контрольованих ними територіях місцевими органами влади рішень про надання російській мові “офіційного”, прирівняного до державного статусу – вони дестабілізують політичну ситуацію, сприяють реваншистським планам Москви, яка не може змиритися з існуванням Української Держави.

Ми звертаємося до Президента України Віктора Ющенка вжити всіх необхідних заходів для збереження незалежності та цілісності України і, в разі подальшої ескалації напруженості в суспільстві та творення хаосу в державі, не вагаючись запровадити пряме президентське правління.

Закликаємо Президента України вжити заходів для припинення антиукраїнських виступів російських і проросійських шовіністів на нашій території (виступи в Сімферополі, Одесі, Києві, Донецьку), припинити антиукраїнську діяльність теперішнього уряду, спрямовану на зміну зовнішньополітичного курсу України (стосовно російських військових баз у Криму та набуття Україною членства в НАТО), захистити від руйнівної дії антиукраїнських сил українську духовність, для чого найперше припинити засилля аморальності та бездуховності на телеканалах та радіостанціях, руйнування закладів культури тощо.

Звертаємо увагу на те, що кожна політична криза є водночас шансом для нового початку. Націонал-державницькі сили повинні використати цей шанс, піднятися на вищий щабель національної самосвідомості, перестати працювати на інших, на „прагматиків” і домогтися реальних успіхів у боротьбі за владу.

Із теперішньої політичної кризи в Україні може бути лише один вихід: домінування української національної ідеї в усіх сферах суспільного та державного життя. Це починають розуміти все більше українських громадян. На українську правицю нині покладають надії мільйони українців, прагнучи мати в Україні українську владу.

Конгрес Українських Націоналістів завжди ставив національні, народні інтереси вище будь-яких політичних, партійних чи особистих. Служіння нації і державі найвища мета українських націоналістів. Таку ж тверду позицію відсотоювання національних інтерсів в усіх сферах внутрішньої і зовнішньої політики пропонуємо зайняти Президентові України, для чого зробити своїм опертям саме національні державницькі сили. Зі свого боку, гарантуємо Президентові повну підтримку у його відстоюванні інтересів української нації та Української держави.

Прийнято на засіданні політради Тернопільської обласної організації КУН

5 листопада 2006 року

7 листопада 1917 року стало початком однієї з найтрагічніших сторінок історії України. Саме цей день відкрив шлях кривавій силі, яка знищила незалежність молодої Української держави на початку ХХ століття. Більш ніж на 70 років Україна стала територією для страшного експерименту над людьми під керівництвом комуністичної партії. Його результатом стали десятки мільйонів жертв від голодоморів, воєн, репресій і депортацій. Сьогодні можемо з упевненістю сказати, що українська нація втратила чи не найбільше своїх синів і дочок з-понад усіх поневолених більшовиками народів. Тим більш ганебно, що досі в Україні є політичні сили, які відзначають цей трагічний для українців день як велике свято.

Конгрес Українських Націоналістів заявляє про неприпустимість святкування в незалежній Українській державі „Праздніка вєлікой октябрьской рєволюціі”.

Діяльність так званої антикризової коаліції за участю Партії регіонів, СПУ та КПУ викликає велике занепокоєння українського суспільства.  Підписавши Універсал національної єдності, всі партії — члени коаліції зобов’язувались виконувати його положення. Втім, дуже швидко вони довели марність надій на те, що регіонали, соціалісти і комуністи здатні на чесну політичну гру.

Конгрес Українських Націоналістів переконаний, що антикризова коаліція є антиукраїнською за своєю суттю і більшість її дій завдають шкоди Українській державі.

Конгрес Українських Націоналістів висловлює рішучий протест у зв'язку з розгортанням у Росії антигрузинської кампанії. Те, що відбувається нині в Росії стосовно Грузії – вже не просто ксенофобія, це - особлива форма етнічних чисток, що фактично стає державною політикою нинішньої Москви.

3 жовтня 2006 року

У зв’язку з порушенням умов Універсалу національної єдності з боку антикризової коаліції та уряду Януковича і відмови включення основних положень Універсалу національної єдності в текст коаліційної угоди щодо створення коаліції національної єдності Президія Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів пропонує Блоку „Наша Україна” припинити переговорний процес із антикризовою коаліцією щодо коаліційної угоди та рекомендує фракції „Наша Україна” у Верховній Раді готуватися до роботи в умовах парламентської опозиції до антикризової коаліції та створеного нею уряду.

Голова Конгресу Українських Націоналістів                           Олексій Івченко