Шеф Головного Військового Штабу УПА, генерал-хорунжий Дмитро Грицай (псевдоніми – Перебийніс, Палій) в "бронзі" повернувся в рідний край. 30 грудня в с. Дорожеві Дрогобицького району відкрито пам'ятник славному синові України, який усе своє життя присвятив боротьбі за волю рідного народу, своєї Вітчизни.

Народився Дмитро Грицай 1 квітня 1907 р. у селі Дорожеві Самбірського повіту на Львівщині (нині – Дрогобицького району). Його батько Михайло був сільським господарем, мати походила також з хліборобської родини Ганкевичів. Закінчивши семирічну школу в Дорожеві, він продовжив навчання у Дрогобицькій гімназії, де став членом УВО. Ідея визволення рідного краю від поневолювачів уже тоді заполонила його серце.

У 1932 р. Д. Грицай вступив на фізично-матеріальний факультет Львівського університету. Познайомившись зі Степаном Бандерою, разом збирають студентську молодь, готують її до боротьби за самостійну Україну, їздять навколишніми селами, виступають перед молоддю, організовують політичні гуртки, осередки ОУН. З 1933 р. Дмитро Грицай – керівник Військової референтури крайової екзекутиви ОУН. У 1934 р., після замаху на польського міністра Пєрацького, Д. Грицая заарештували й ув'язнили на два роки в Березі Картузькій.

У 1938 р. Дмитро Грицай повінчався з Марією Омелянівною. Однак щастя молодих тривало недовго. У 1939 р. його знову заарештовує польська поліція й вдруге засилає в Березу Картузьку, з якої вийшов після розпаду Польщі.

У 1940–41 рр. Д. Грицай – член революційного Проводу ОУН і учасник II Великого збору ОУН, член новообраного Проводу ОУН як військовий референт та як керівник створеного на виконання постанов II Великого Збору Краєвого військового Штабу (КВШ) ОУН. На цих постах залишається до свого арешту фашистами навесні 1943 р. Із Львівської в'язниці його визволила бойова група ОУН під орудою Костя Цмоця.

Після III Надзвичайного Збору ОУН Дмитро Грицай знову стає членом проводу ОУН як військовий референт та переймає керівництво ГВШ ОУН перейменовані на ГВШ УПА. З січня 1945 р. Д. Грицай – шеф штабу УПА як генерал Перебийніс.

Восени 1945 р. Дмитро Грицай отримує від УГВР та Головного командування УПА завдання виконати важливу місію за кордоном.

Переходячи разом з членом Проводу ОУН Тарасом Маївським через Чехословаччину, потрапив поблизу Чесько-Баварського кордону у засідку, яку влаштувала чеська поліція. В нерівному бою загинув Маївський, а генерала Перебийноса поліціянтам вдалося скрутити і запроторити до в'язниці в Празі. Там його піддають жахливим тортурам. Не виказавши жодної таємниці, наприкінці грудня 1945 р. Дмитро Грицай загинув.

...Грудневий мороз не став на заваді урочистостям з відкриття пам'ятника генералу Перебийносу. Окрім місцевої громади, на свято прибули ветерани національно-визвольних змагань, ОУН-УПА з Дрогобича, Борислава, Стрия, Самбора, Старого Самбора, Львова, Червонограда, представники влади, політичних партій Конгресу Українських Націоналістів, Української народної партії, ВО "Свобода", інші. Відкрив свято сільський голова Василь Летнянко. Згодом єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, владика Ярослав і священики місцевих та сусідніх парафій відправили молебень, освятили пам'ятник.

У виступі заступника голови Дрогобицької районної ради, голови оргкомітету зі спорудження пам'ятника шефу Головного Військового Штабу УПА, генерал-хорунжого Д. Грицая Володимира Стецівки йшлося про історію будівництва пам'ятника. Ідея спорудження пам'ятника належить депутатам Дрогобицької районної ради, які належать до фракції КУН під орудою Тараса Метика. У передвиборній програмі 2006-го року, з якою конгресівці балотувалися в райраду, одним із головних пунктів було записано: спорудити пам'ятник генералу УПА Перебийносу. Тож з обранням їх депутатами райради на сесії було винесено проект рішення про спорудження пам'ятника, переобрання оргкомітету, які були підтримані усім депутатським корпусом. Та й збір коштів на пам'ятник взяли на себе конгресівці. Чи не найбільше допомагала їм Дрогобицька станиця Братства ОУН-УПА, яку очолює Степан Яворський. До спорудження пам'ятника спричинилися також громада Дорожева під орудою сільського голови В. Летнянки, голова Дрогобицької райради Л. Литвин, голова райдержадміністрації М. Кравець, провід Львівської обласної організації КУН на чолі з М. Пшевлоцьким, Дрогобицька міська організація КУН (голова Т. Гентош), депутат облради член КУН А. Городиський, народні депутати А. Лопушанський, Т. Стецьків, заступник голови райради М. Сікора, депутати райради Я. Мигаль, С. Чукла, М. Сов'як, Я. Лебіщак, Б. Старінщак, О. Матківський, І. Спангтак інші. Кошти на будівництво були виділені з бюджетів області і району. Всім, хто прилучився до будівництва пам'ятника, В. Стецівка висловив щиру подяку. Слова вдячності за пожертву виголосили скульптор Я. Лоза і станичний Дрогобицької станиці Братства ОУН-УПА С. Яворський. А ще перед присутніми виступили голова проводу Львівської обласної організації КУН, депутат облради М. Пшевлоцький, заступник голови проводу КУН В. Борейчук, начальник управління внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації С. Шеремета, представник проводу Львівського краєвого Братства ветеранів ОУН-УПА С. Вишкіль, які наголосили, що подвиг генерала УПА Дмитра Грицая, його сподвижників вічно житиме в народі. На їхніх ідеях і нині виростатимуть нові покоління, які творитимуть багату і могутню незалежну Україну. Мав слово і син героя – Богдан Грицай, який висловив усім щиру вдячність за зведений пам'ятник.

На святі лунали пісенні твори хорів політв'язнів з Дрогобича "Нескорені", Львівського Крайового Братства ОУН-УПА "Повстанець", колективу місцевої школи.

Тарас Русин, м. Дрогобич

«Нація і держава», 15 січня 2008 р.