22 січня Україна традиційно відзначає День Соборности – свято єднання українських земель. Зазвичай урочистості з цієї нагоди відбуваються на Софійському майдані. Проте цьогоріч одіозний мер Києва Леонід Черновецький вирішив плюнути в обличчя українській патріотичній громадськости і незадовго до свята влаштував на місці урочистостей... ковзанку. Мало того, що розважальний атракціон під стінами древньої святині українського народу сам по собі – блюзнірство, на додачу він ще розташований неподалік могили спочилого у Бозі Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка). Ця дія запеклого антиукраїнця-чиновника спонукала Конгрес Українських Націоналістів разом з іншими національно-демократичними партіями та громадськими організаціями звернутися до п. Черновецького з вимогою демонтувати сумнозвісну ковзанку. Українські патріоти вважають зумисне перешкоджання святкуванню Дня Соборности на традиційному місці зневагою до національних святинь українського народу та саботажем виконання Указу Президента України Віктора Ющенка про відзначення Дня Соборности. У разі, якщо ковзанка не буде демонтована, українські патріоти обіцяють знести її під час відзначення Дня Соборности у присутності представників влади. Раніше з відповідним проханням до Президента України Віктора Ющенка, Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка, мера Києва Леоніда Черновецького звернулася низка громадських організацій та знаних громадських діячів.

Ось як коментують дії київського мера політичні, церковні та громадські діячі.

Володимир БорейЧук, заступник Голови КУН:

– Київ – це столиця, серце України. Софійський майдан завжди був і є священним місцем для українців. Тут відбулася ціла низка доленосних для нації подій: на початку XX століття проголошено всі чотири універсали національного відродження і, зокрема, Четвертий Універсал про незалежність Української Народної Республіки; 1648 року на майдані біля Святої Софії кияни зустрічали гетьмана Богдана Хмельницького; 1919 року після столітнього роз'єднання саме на Софійському майдані оголошено Акт про поєднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину Україну; 1990 року живий ланцюг єднання, що проліг від Львова до Києва, завершився вічем на Софійському майдані. Однак для Черновецького з його "Посольством Божим" це лише територія, де можна "набивати" кишені й глумитися над нашими історичними цінностями.

Я ставлю запитання: чи міг би Черновецький, грубо кажучи, бути мером Єрусалиму і розмістити ковзанку біля Стіни плачу? На мою думку, поява ковзанки біля стін Святої Софії – дія навіть не стільки політична, скільки з розряду визначення "хто в Україні господар" і наскільки низько можна "нагнути" українців. Однак нехай пам'ятають наші вороги: доки є в Україні хоча б один українець, честь нашого народу, нашої Вітчизни є кому захистити. Терпець наш міцний, але не безмежний.

Звісно, для мера Черновецького, який умовно дбає про дітей, – ні релігійні, ні моральні, ні українські національні закони – не писані. Ми знаємо, скільки дитячих майданчиків у Києві забудовано висотними "свічками". Знаємо також, скільки інших місць для облаштування ковзанки при бажанні міг би знайти ненависний киянам мер та його команда. І Черновецький ще сміє декларувати, що буцімто відкрив ковзанку заради відпочинку дітей. Сліпому видно, що заради комерційної вигоди він здатен відкрити й казино в Софії. Тим більше, що "Посольство Боже", що командирувало його у владу, не заперечуватиме. Я вважаю, Черновецький зробив ще один крок для прискорення перевиборів мера у Києві.

Архімандрит Євстратій, прес-секретар Української Православної Церкви Київського Патріархату:

– Особисто у мене подібні дії столичного голови вже навіть подиву не викликають... Зрозуміло, що Софійський майдан – зовсім недоречне місце для облаштування ковзанки. Якщо мер так ревно турбується про дозвілля дітей, то для подібних ковзанок є доволі багато інших місць на території столиці. У Києві, до того ж, вже діють інші ковзанки, місце розташування яких досі не викликало заперечень ні в кого. Ковзанка ж біля Святої Софії – не випадковість. Поява розважального атракціону нібито випадково співпала у часі з передднем святкування Всеукраїнського Дня Соборности. Існують місця, які були у віках і залишаються нині святими для кожного українця. До них належить і Свята Софія та майдан, розташований поруч. Тож влаштовувати там салони відпочинку – неприпустимо.

Ярослав Лемик, директор благодійного фонду "Карітас-Львів" Української Греко-Католицької церкви:

– Ковзанка на Софійській площі – це ганьба для Києва і киян. Мене дивує, що кияни дозволяють, аби їм плювали в очі якісь зайди. Кияни, на мою думку, мають усим миром прийти до мерії та вимагати знести ту блюзнірську ковзанку тому, хто дозволив її встановити, забиратися геть від керма столичної влади.

22 січня 2008 року Україна святкує ювілейну дату – 90 -річчя від дня проголошення Четвертого Універсалу, що 1918 року проголосив на цілий світ про народження незалежної держави – Української Народної Республіки. Якщо Черновецький не демонтує ковзанку, українська нація має святкувати цю величну дату десь на задвірках? Можливо, то й була справжня мета, яку переслідували українофоби, запроваджуючи ковзанку поруч з українською святинею. І цей крок не може залишитися непоміченим.

Петро Кононенко, директор Інституту українознавства, професор:

– Соборність – історична подія, акт, коли українці з різних теренів нашої Вітчизни, різних земель, які доти перебували під п'ятою інших держав, відчули: ми – один народ. Замість того, щоб віддати данину високій честі українського народу, Черновецький вигадує якусь ковзанку. Якщо не вжити громадських заходів і не пояснити цьому некультурному, історично неосвіченому чоловікові, на що він підняв руку, можна перекреслити чимало історичних здобутків української нації.

Фактично зараз мер Києва стріляє в Українську славу, в Українську ідею, високу громадянську спрямованість нашого народу. Через те треба рішуче вимагати ліквідації тієї ковзанки. Підняти на спротив всю українську інтелігенцію. Бо ж акція із ковзанкою біля стін Святої Софії та могили Патріарха Володимира вчинена Черновецьким з метою самореклами, а також для того, щоб завдати усвідомлено великих політичних державних втрат українцям.

На Майдані біля Софії повинен постати меморіал на честь мудрости і єдности українського народу. Акт Злуки – це вияв розуміння, що наш народ не був знівельований ніким із завойовників, не асимілювався і, перебуваючи у складі різних імперій, був, є і буде УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ.

Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ, головний редактор газети "Нація і держава":

– Персони на кшталт Черновецького – це непорозуміння навіть на хворому тілі теперішнього українського суспільства. Шкода, але саме такий вибір киян, котрі свого часу підтримали цю одіозну постать, свідчить про те, що наш шлях до одужання – тяжкий і звивистий, і триватиме ще довго.

Щодо ковзанки на майдані, де дмуть священні вітри вітчизняної історії, – то таке фіглярство слід розцінювати як черговий ляпас українцям з боку зайд, котрі, як це вже траплялось неодноразово в минулому, прийшли хазяйнувати на українську землю, самовпевнено й пихато сподіваючись, що це надовго, чи не назавжди. Таке вже було, але щоразу пошесть сходила, як весною сніги.

Так буде і цього разу.

Наші святині – не місце для гендлювання новітніх нуворишів.

Українці – господарі своєї землі.

Записала Марта Римар

СКАЧЕМО ПО ЦЕРКВАХ І МОГИЛАХ?!

А влітку на Софію мер Черновецький привезе цирк шапіто!

Минулої неділі ми з друзями проходили повз Софійський майдан, і були неприємно вражені: всюди стояли червоні намети з написами Coca-Cola, з потужних динаміків верещала російська попса, тисячі людей штурмували новозбудовану ковзанку. Виявилося, що це не одноразова акція: отой рейвах чинитиметься... аж до 15 березня!

У місті мого дитинства церква стояла на пагорбі, залитому асфальтом. Нам, дітям, дуже подобалося кататися з тої гірки на роликових ковзанах – на ній були круті горбики, які ми використовували як трампліни. Але одного разу до нас вийшов священик і пояснив, що ми заважаємо віруючим, які йдуть до церкви в особливому духовному стані, і лагідно попросив нас піти – що ми і зробили, хоч як було шкода гарної розваги. Так навчають у нас дітей – то невже таких простих речей не розуміють дорослі дядьки, які засідають у мерії?!

Прикметно, що головний організатор цієї піар-акції всіляко рекламує свою віру в Бога і "відчуття космічної гармонії Всесвіту". Щодо моральности мера Черновецького, на мою думку, дуже слушно висловився заступник голови КУН Володимир Борейчук: "...заради комерційної вигоди він завтра може відкрити казино в одній із будівель Софійського собору".

Загалом ковзанка в історичному центрі міста – це чудово. Але чомусь у Львові, наприклад, ніхто не додумався розмістити її перед катедрою. Ні, її змонтували на Ратуші якраз біля мерії, і люди катаються на ковзанах не під російську чи радянську попсу, а під класичну музику або різдвяні колядки. Натомість у Києві ковзанка розміщена просто під Софійським собором, навпроти могили Патріарха України-Руси УПЦ Київського Патріархату Володимира.

Ковзанка непогано вписалася б, скажімо, в ярмарковий урбаністичний стиль Майдану Незалежности, що є популярним місцем масових розваг... Але, на жаль, у Києві щось завжди робиться супроти давньої краси. Першим моїм враженням від Києва було саме порушення гармонії – коли у старовинну виважену архітектуру втикаються якісь жахливі сталінські або сучасні будівлі, торгові споруди. Такого архітектурного безчинства, як у Києві, я не бачила в центрі жодного великого старовинного міста. Тому ковзанка навпроти Святої Софії є типовим прикладом "мудрости" і "смаку" київських владоможців. А влітку на це місце, мабуть, переїде цирк шапіто.

Інна Волосевич, киянка

«Нація і держава», 22 січня 2008 р.