24 лютого 1946 року в Богородчанському районі загинув командир 22 ТВ «Чорний ліс» Василь Андрусяк — Грегіт-Різун (читайте коротку біографію полковника в статті «Герої Української Повстанчої Армії — Грегіт-Різун»).

В цей день славному командирові віддають честь націоналісти Прикарпаття та всієї Галичини, де бували у рейдах відділи Різуна, яких в народі так і називали — «різунівці».

В Снятині, де у 1915 році народився Василь Андрусяк, споруджено пам'ятник кавалеру Золотого Хреста УГВР 1-ї кляси. Біля цього пам’ятника кожного року проводиться поминальне віче. Цього року націоналісти і патріоти Снятинщини також не зрадили традицій. Вклонитись командиру прибули Івано-Франківська та Снятинська крайові управи братства вояків ОУН-УПА, Івано-Франківське обласне товариство УЧХ, КУН з Снятина та Коломиї, НРУ, голови районної ради та райдержадміністрації, молодіжні референтури Снятинської та Коломийської РО КУН, учні місцевої школи № 2 та школи села Ганьківці, що на Снятинщині.

Розпочалось поминальне віче ходою від будинку райради до пам'ятника Василю Андрусяку, після чого була відправлена панахида за загиблим командиром і всіма полеглими борцями у лавах УПА. Після панахиди до присутніх пролунали полум'яні слова промов всечесних отців, голів крайової управи братства ОУН-УПА Карпатьського краю Фотія Володимирського та крайової управи Снятинщини Москалика Степана, голови товариства УЧХ в області, голів Снятинської РДА та райради, представників політичних партій КУН та НРУ. У виступах звучали слова заклику до становлення Української України, за яку зложив буйну голову полковник УПА та сотні тисяч найкращих синів та дочок нашого народу, а коли взяти за весь період історії — то сотні мільйонів. Пролунали заклики до молоді слідувати життєвому прикладу боротьби Василя Андрусяка, який боровся не тільки зі зброєю в руках, а і полум'яним словом — у 10 років в польській гімназії на книжці «Руська мова» перекреслив слово «Руська» і написав «Українська», як і годиться справжньому українцеві, який любить і поважає мову свого народу. У неповних сімнадцять років зорганізував націоналістичне юнацьке товариство «Сокіл», за що був ув'язнений на два роки. Пізніше створив мережу ОУН, а з початком національно-визвольних змагань і курінь УНС, який став основою 22 ТВ «Чорний ліс». Загинув у 30 років, так і не побачивши сина, який народився через два тижні після його смерті і названий на честь батька.

Місце поховання Василя Андрусяка досі не відоме, місцем його спочинку стала символічна могила, до якої і прийшли вклонитися українські патріоти.

Товариство «Сокіл» не відновлено в Снятині і досі, натомість молодь має для «культурного» відпочинку нічний клуб «СРСР» з погруддям ката Леніна, і це на землі, яка народила і виплекала таких борців! Таких клубів і закладів на кожному кроці, а осередків культури на пальцях перелічити!

Надрайонний референт МР ІФОО КУН Орел