П'ять років тому не стало світлої пам'яті Слави Стецько – українки, котра, як найцінніший скарб, носила в своєму великому і щедрому серці безмежну любов до рідної землі, народу, боротьба за щасливу і світлу долю якого стала кредом усього її життя.

12 березня, у день, коли полум'яна патріотка відійшла за межу буття, світлу пам'ять про неї належним чином пошанували в багатьох населених пунктах нашої держави.

У Києві низку масових заходів на честь великої українки організував Конгрес Українських Націоналістів, біля витоків народження і становлення якого стояла Слава Стецько.

Вранці у церкві Святого Миколая Марлікійського на Аскольдовій могилі відбулася заупокійна відправа.

Потім присутні взяли участь у закладанні Алеї пам'яті Героїв, які боролися за волю України. І є щось символічне в тому, що перше деревце – червоний дубочок – висаджене якраз на честь Слави Стецько.

Вшанування було продовжено на Байковому кладовищі, біля могили патріотки. Тут отець Олексій відправив панахиду.

Своїми спогадами про зустрічі з Славою Стецько, спільну діяльність, її несхитність, наполегливість на шляху до мети, чуйність й уважне ставлення до людей, подвижницьке життя, гідне наслідування, величезну роль у розбудові Української держави ділилися заступник голови КУН Володимир Борейчук, голова секретаріату Головного Проводу КУН Степан Брацюнь, заступник голови Спілки офіцерів України Євген Лупаков, племінниця Слави Стецько Леся Брацюнь, працівник секретаріату Головного Проводу КУН Людмила Максимець, заступник голови Київської міської організації КУН Юрій Шепетюк.

На могилу вірної дочки українського народу лягли барвисті весняні квіти...

Микола Сергійчук, "Нація і держава", 18 березня 2008 р.