Громадянин Миколаєва, член КУН Анатолій Ільченко виграв суд за право отримувати документи, викладені державною мовою.

Апеляційний суд Миколаївської області  завершив розгляд справи за позовом Анатолія Ільченка до міського інформаційно-розрахункового центру, ВАТ «Миколаївгаз», ВАТ «Миколаївська ТЕЦ», ЖКП «Південь» та КП «Миколаївводоканал». Зазначені організації згідно з рішенням Заводського районного суду, зобов’язані надавати Анатолію Ільченку рахунки для оплати послуг, викладені у повному обсязі українською мовою, і з них стягнуто на користь позивача по 30 грн. компенсації моральної шкоди. П’ятеро юристів доводили у суді, що вони не зобов’язані надавати позивачу повідомлення українською мовою, бо більшість мешканців міста визнали російську рідною. Доводили юристи, що Конституція гарантує вільний  розвиток і використання російської мови, посилалися на Європейську Хартію регіональних мов, на рішення міськради про визнання російської мови регіональною.

Та позивач не вивчав права, він вивчав математику, тож розумів закони так, як вони написані, і довів у суді, що його право користуватися українською мовою порушене відповідачами. У рішенні Апеляційного суду записано: «Не заслуговують на увагу посилання відповідачів щодо гарантій функціонування російської мови, тому що таке право ніким не оспорюється. В той же час вільне використання російської мови не може позбавити позивача права на отримання інформації державною мовою». Апеляційний суд визнав недостатньою компенсацію моральної шкоди по 30 грн. і стягнув з кожного відповідача по 100 грн. Та й після рішення Апеляційного суду юристи зазначених організацій так і не второпали, що оте «вільне використання» нікого не зобов’язує використовувати російську.

Тож можна не йти до слідчого, якщо повістка неукраїнською мовою, та й не треба отримувати повістки, заповнені неукраїнською мовою; можна не підписуватись під протоколом інспектора ДАІ, якщо він не українською мовою; можна не реагувати на висловлення працівників правоохоронних органів, якщо вони неукраїнською мовою; можна не платити за рахунками, якщо вони неукраїнською мовою або хоча б щось там неукраїнською мовою.

А. Ільченко розуміє закони правильно і виграє позови. Секретар міської ради регіонал п. Коренюгін запрошував перекладача, аби сказане ним на особистому прийомі було перекладено для п. Ільченка українською. Був перекладач і на засіданні депутатської комісії міської ради, коли розглядалося його звернення.

До речі, регіонали насправді бояться двох державних мов, як чорт ладану. Поки що у судах немає перекладачів, а при двох державних мовах будуть, бо ж позивач може зажадати української, а відповідач російської. Регіонали знають, що усе треба буде робити одночасно двома мовами, що все треба буде замінити на двомовне і нічого не можна буде робити однією мовою. Регіонали розуміють, що заміна грошей та усієї документації, утримання у всіх організаціях перекладачів – це крах. А заклики про двомовність – то політика, як пояснили мені у міському комітеті Партії регіонів. Тож не тіште себе ілюзією про дві державні мови, краще вивчіть українську і невульгарну російську, якщо така є.

Газета "Нація і держава" 01.04.08

автор А. КРАВЕЦЬ