Співоче поле у Києві на два дні стало Країною Мрій для Олега Скрипки та тисяч свідомих українців. 21-22 червня відбувся V міжнародний фестиваль етнічної культури Побували на ньому і члени молодіжної референтури Тернопільської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів.

Розпочався фестиваль видобуванням "живого" вогню на Андрієвському узвозі під супровід співів та музики проекту «Рідня». Вогонь був пронесений Великою Купальською ходою на Співоче поле Києва. Супроводжували похід оркестр духових інструментів, фіра  з українськими народними музиками та дві автівки марки «Запорожець».

Після прибуття на Співоче поле урочисто відкрити фестиваль Олегу Скрипці не завадила навіть травма ноги. Проте природа мала свої плани. Купальський дощ двічі виганяв зі сцени лідера гурту «ВВ» та народну артистку України Ніну Матвієнко. Але ті, хто не злякались  грози, все ж мали змогу насолодитись вокалом співачки, що лунав у супроводі ансамблю давньої музики Костянтина Чечені.

На Великій сцені впродовж двох днів виступили такі гурти як «Самата» (Чернівці), проект «Рідня» Олексія Кабанова, ТаРУТА, Зоряний Корсар, Хорея козацька, Млада, Царство Небесне (Стаханов), Атмасфера. Мали змогу порадувати слухачів гості з Франції гурт «Ле Карпат», «Кел» з Сербії, «Karavan Familia» з Угорщини, «Gipsy cz» з Чехії. Та чиненайбільше очікувала публіка виступу ініціатора «Кріїни Мрій» Олега Скрипки, який закрив фестиваль разом з оркестром «Либідь».

Не менш цікавою була програма інших музичних сцен, що діяли на фестивалі. На «Зеленій галявині» виступили такі гурти як «Буття», «Древо», «Ковбасонік» (Канада). Зі сцени Під стінами лаври звучала музика гармоністів міста Жашкова, весільних музик села Дмитрашівка, гурту села Нересниця. На Кобзарській сцені демонстрували свою майстерність Володя Биков, Юрко Фединський,Тарас Компанійченко, Богдан Черевик, Тарас Силенко .

Літературна програма фестивалю була досить насиченою. Гості могли почути етночитання українських літераторів Оксани Забужко, Артема Захарченка, братів Капранових та придбати книжку на будь-який смак.

Пройшовшись Алеєю майстрів можна було не лише помилуватись та придбати вироби з глини, дерева,соломи,  металу, а й самим взяти участь у їх виготовленні: вирізати дерев’яного коника, постукати молотом по розплавленому залізу, яке пізніше стане підковою, сісти за ткацький верстат, замастити руки глиною і виліпити власноруч горщик.

Не лише так могли проявити свої таланти жителі Країни Мрій. На фестивалі діяли майстерні танців, де кожен охочий міг взяти участь у майстер класі та вивчити справжні автентичні танці. Чудовий супровід етно- дискотеці забезпечив чоловічий склад гурту Гуляйгород.

Доторкнутись до культури країн сходу допомагав гостям фестивалю Українсько-Японський Центр, який запропонував чайну церемонію, перегляд японського танцю Бонодорі, писання на рисовому папері.

На Майданчику Козацькі Забави можна було проникнутись незламним духом і силою братства козацького бойового Звичаю «Спас».

Не залишились без уваги і наймолодші жителі Країни Мрій. Гралася з діточками у народні ігри Неля Силенко, виготовлення з ними птахів, витинанки та іграшки Віра Григорівна Черниш. Казки, оповідки, бувальщини та небилиці розказував Сашко Лірник.

Загалом «Країна Мрій» вразила своєю доброзичливістю, атмосферою