16 липня у Києві відбувся зорганізований КУН "круглий стіл" на тему: "Націософія та націозростання в епоху глобалізації", присвячений 18-річчю прийняття Декларації про державний суверенітет України.

Із вступним словом від імени Голови Конгресу Українських Націоналістів Олексія Івченка до учасників "круглого столу" звернувся керівник Секретаріату Головного Проводу КУН Степан Брацюнь: "16 липня 1990 року розпочався новий відлік часу – епоха утвердження України як самостійної та незалежної держави... В одному з основоположних актів новітньої доби історії України – Декларації про державний суверенітет – втілилося віковічне прагнення нашого народу жити у власній державі... Логічним продовженням цього акта стали події серпня і грудня 1991 року, коли була проголошена незалежність Української держави, а Всеукраїнський референдум абсолютною більшістю голосів це підтвердив... Декларацію, яка проголосила суверенітет України, можна сміливо назвати символом початку краху імперії.

Саме цей документ мав стати відправним пунктом для процесу консолідації українського народу навколо викристалізованої національної ідеї. Однак, з огляду на нинішній стан справ в Українській державі, залишився декларативним свідченням тогочасної історичної ситуації... 16 липня мало стати державним святом, але відзначили його лише раз – у 1991 році...

Так, чимало негараздів відкривається перед нами у політичній і економічній сферах, в українському суспільстві. Проте прагнення до творення сильної національної держави незгасиме в душах істинних патріотів... Для України, яка, відкинувши скомпрометовані комуністичні цінности, вступає в добу глобалізації, залишається нерозв'язаною проблема гармонізації національних інтересів зі стандартами та цінностями глобалізаційного світу.

Передусім постає чимало питань щодо відстоювання національних інтересів у системі панування глобального капіталу. Тому КУН вважає, що зараз особливо актуальним є розробка такої національної ідеології та стратегії, що забезпечувала б новітні потреби розвитку української нації, збереження національної ідентичности та традиційної культури...".

Степан Брацюнь висловив сподівання, що результати дискусії знайдуть відповідне втілення на законодавчому та виконавчому рівнях, а отже, допоможуть українській нації зберегтися на тлі сучасних загроз. Власне ідея проведення "круглого столу" також належить голові програмової комісії Головного проводу КУН Степанові Брацюню, а метою заходу є об'єднання інтелектуальних зусиль задля напрацювання чіткої сучасної стратегічної програми КУН.

З вітальними доповідями до учасників "круглого столу" звернулися член-кореспондент Академії гірничих наук Іван Діяк, а також старійшина українського парламентаризму, народний депутат України першого скликання, голова Української всесвітньої координаційної ради (2000–2006 роки) Михайло Горинь та доктор фізико-математичних наук, академік, директор Головної астрономічної обсерваторії НАНУ Ярослав Яцків.

Кандидат філологічних наук Ярослав Радевич-Винницький висвітлив питання "Світовий дух проти національного духу: сучасні глоблізаційні виклики для України"; доктор соціологічних наук, викладач НАДУ при Президентові України Едуард Афонін запропонував присутнім свій погляд на соціально-трансформаційні зміни ХХ–ХХІ століть у сув'язі з теорією націоналізму; старший науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ зі Львова Роман Кісь виступив з доповіддю "Національна ідея як ідея альтерглобалізму".

Доктор соціологічних наук, викладач НАДУ при Президентові України Едуард Афонін запропонував присутнім свій погляд на соціально-трансформаційні зміни ХХ–ХХІ століття у сув'язі з теорією націоналізму; старший науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ зі Львова Роман Кісь виступив з доповіддю "Національна ідея як ідея альтерглобалізму"; доктор історичних наук, професор кафедри історії України Донецького національного університету Вадим Задунайський всебічно розкрив сучасне козацьке відродження в Україні і проблему загальноукраїнського розвитку в епоху глобалізації; радник Луцького міського голови Сергій Годлевський озвучив порівняльну характеристику українського націоналізму із західноєвропейським в епоху глобалізації.

 Окрім гуманітарного боку питання, не бракувало також досліджень економічних. Так, Олександр Полулях (Київська міська організація КУН) розповів про ознаки й принципи національно орієнтованої економіки; кандидат географічних наук Євгенія Маруняк дослідила національні економічні інтереси в умовах глобалізації загалом в Україні та в регіонах; доктор історичних наук, професор Київського Національного університету імени Тараса Шевченка Володимир Сергійчук виступив з доповіддю "Відродження української національної ідеї на початку ХХ століття".

Велику зацікавленість викликало слово отця Івана Гуня із Зарваниці. Він закликав присутніх у будь-якій справі насамперед плекати духовне життя. "Якщо Господь не дасть нам мудрости, то ми нічого не побудуємо, – зазначив священик. – Глибока і надзвичайно сильна політика – уміти прощати. Чи ми готові прощати, молитися, благословляти і любити?.. Можливо, слід дивитися на інші народи як на такі, що можуть нам послужити?

Якщо хочеться зробити щось велике – треба вміти понизитися. Змінитися самим і починати зреалізовувати задумане. Господь ніколи не залишав тих, хто звертається до Нього за допомогою".

На думку професора Володимира Сергійчука, саме енергія українських мас здатна змінювати нашу історію на краще (в історії чимало тому підтверджень). Отже, навіть у часи глобалізації слід піднімати і виводити народні маси на боротьбу, перед тим освідомивши їх ідеєю Великої України. Знову ж таки, треба розгортати сучасний широкий український національно-визвольний рух.

 Заступник Голови КУН Володимир Борейчук, виступаючи в рамках дискусії, подякував професорові Володимиру Сергійчуку за висвітлення питання української діаспори: "Це наше лобі в багатьох країнах світу, – наголосив Володимир Борейчук. – Українська держава також повинна піклуватися про наших братів за кордоном. Наприклад, українці в Росії швидко асимілюються, не маючи змоги отримати освіту українською мовою, дивитися телепередачі, читати газети та жити в українському культурному просторі. Тому КУН на міжнародному рівні ставитиме питання про створення належних умов для українців в Росії та інших країнах світу. До того ж, виявляється, не так просто етнічному українцю повернутися в Україну: відбувається блокування та затягування цього процесу навіть на рівні паспортних столів. Партія Конгрес Українських Націоналістів має намір звернутися до державних чинників з пропозиціями про спрощення набуття громадянства етнічними українцями".

Підсумком "круглого столу" стало прийняття Резолюції.

РЕЗОЛЮЦІЯ "круглого столу" на тему: "Націософія та націозростання в епоху глобалізації"

1. Глобалізація, впливаючи на всі сфери суспільної діяльности, розмиваючи основи національного буття, руйнуючи віковічні традиції, релятивізуючи такі національні вартости, як національна державність, історія, ідентичність, маргіналізуючи та атомізуючи національну еліту, несе загрозу життю і перспективам українського національного організму.

2. Процеси глобалізації, що супроводжуються посиленням взаємозв'язків, інтенсифікацією економічного зростання, в першу чергу, позначаються загостренням конкуренції на рівні держав, регіонів, корпорацій та посиленням нерівности, диференціацією світового простору. Ефективна національна стратегія може бути побудована лише з усвідомленням ролі інформації, нових технологій, людських ресурсів. Зростає значення науки, освіти і, безумовно, якости державного управління.

3. Глобалізація небезпечна для України й українства світу насамперед тому, що вона застала українську націю розбалансованою, ослабленою внаслідок тривалої колоніальної залежности від чужоземних політичних центрів.

4. Україна нині знаходиться на перетині геоекономічних і геополітичних інтересів інших суб'єктів міжнародних відносин, підґрунтям чого є розшарування українського суспільства, висока частка "тінізації" і низька конкурентоспроможність економіки, диспропорції регіонального розвитку у поєднанні з ємністю ринку збуту та забезпеченістю окремими видами ресурсів.

5. Наступ глобалізації в економічній, соціальній, екологічній, мовно-культурній сферах повинен бути використаний для консолідації української нації перед новою загрозою її існуванню та поборювання неоколоніальної експансії, для ренаціоналізації українців в Україні та припинення асиміляції українців у діаспорі і на українських етнічних територіях в межах інших держав.

6. Гідну відповідь на історичний виклик глобалізації має зробити українство згуртованішим, економічно, культурно, інформаційно, ментально міцнішим, вивести його в число провідних націй світу, а Україну – до передових світових потуг, суб'єктів світового історичного процесу.

7. Українська еліта має взяти на себе історичну відповідальність за долю України й українства перед загрозою глобалізації й очолити процес реукраїнізації урбаністичного середовища, збільшення питомої присутности українськости в Україні, а внаслідок цього й у світі. Особливу увагу варто приділити формуванню позитивного іміджу держави та її регіонів у світі, поширенню серед населення достовірної інформації щодо історії України та її місця в сучасній системі міжнародних відносин.

8. Основними кроками до побудови сильної національної держави мають стати впровадження високих стандартів адміністрування, стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльности, інформатизація, регулювання діяльности транснаціональних корпорацій, реформи в галузі освіти, збереження навколишнього середовища та культурної спадщини.

9. Стаття 1 нової Конституції України повинна узгоджуватися з Декларацією про державний суверенітет України: "Україна – суверенна національна держава української нації".

Юлія МИРОНЧУК

Газета "Нація і держава"