Національна ідея як ідеологічна основа для згуртування українських демократичних сил

Провід Львівської обласної організації КУН оцінює суспільно-політичну ситуацію в Україні як надзвичайно загрозливу для процесів національного державотворення, утвердження демократії, вільного економічного розвитку, особливо у сфері дрібного і середнього підприємництва. Реальною стала небезпека перегляду зовнішньополітичного вектора України, спрямованого на європейську та євроатлантичну інтеґрацію.

Визначальними напрямами змін у зовнішньополітичному становищі України є зростання викликів і загроз з боку найбільшого сусіда – Росії, яка через призму прямої аґресії в Грузії розкрила перед усім світом свою імперіалістичну сутність. Це стало очевидним фактом для всього цивілізованого світу і сприяло різкому зростанню розуміння європейськими та євроатлантичними лідерами необхідности руху назустріч Україні. Перед нашою державою відкриваються реальні перспективи інтенсифікації взаємодії та прискорення входження в ЄС і НАТО. Останнє є надважливим не лише з точки зору гарантій колективної безпеки. В першу чергу вбачаємо в цьому шлях адаптації до високих цивілізаційних демократично-правових, соціальних, технолого-організаційних стандартів суспільства. Навіть країни, які починали свій "похід в Європу" від соціалізму-тоталітаризму із значно скромніших, ніж Україна, стартових позицій, сьогодні сягнули значно вищого соціального та економічного рівнів розвитку. Прикладом є Румунія, Болгарія, Албанія, не кажучи вже про країни Балтії або Центрально-Східної Європи. Україна повинна використати нові можливості в повному обсязі.

Ганебними, принизливими для національної і громадянської гідности та неприйнятними є заклики окремих політичних сил і політиків схилити українське суспільство на шлях "умиротворювання", "задобрювання" і запобігливости перед аґресивними проявами з боку російської верхівки. До чого призводить така політика, засвідчує світова і вітчизняна історія. Ми – п'ятидесятимільйонна нація! І повинні вести себе гідно і гордо!

На наше глибоке переконання, неадекватність російської зовнішньої політики виходить саме з середовища правлячих в Росії кланів силовиків, а не від російського суспільства загалом. Тому з Росією ми повинні будувати і розвивати добросусідські, взаємовигідні і паритетні стосунки.

Внутрішньополітична ситуація в Україні характеризується все чіткішим розмежуванням політичних сил на українські і проросійські, або антиукраїнські. Це стосується саме партійних верхівок. Ми розцінюємо весь електоральний масив, який підтримав партії демократичної коаліції на позачергових виборах, як повністю по-українськи налаштованого виборця. З цього випливає також і те, що зміна фактичного, а не формального позиціонування тих чи інших політичних еліт, є відступництвом від волі виборців та дискредитацією отриманого від них політичного мандату. Цинічними на цьому тлі виглядають посилання окремих політичних сил на те, що це зроблено з метою приведення законодавства до вимог Конституції.

Кланово-олігархічні утворення в Україні завершили трансформування в політичні партії. Їм сьогодні невигідні та непотрібні ні відкриті, прозорі, персоніфіковані демократичні механізми формування влади, ні персоніфікована особиста відповідальність перед виборцями, ні, тим паче, сильний інститут Президента як інструмент реалізації стратегії українського державотворення.

Ряд проголосованих Верховною Радою 2 вересня законопроектів носять відверто антиконституційний, антиукраїнський, антинародний характер. Зокрема, закон про Кабінет Міністрів, всупереч нормам Конституції, яка визначає повноваження Президента України в галузі забезпечення обороноздатности, безпеки країни, її зовнішньої політики, позбавляють його впливу на ці сфери державного життя.

Виходячи з аналізу ситуації, ЛОО КУН вважає за необхідне здійснити конкретні кроки, спрямовані на згуртування українських національно-патріотичних, демократичних сил в єдину політичну силу.

Зокрема:

1. Визначити, що українські патріотичні, демократичні сили гуртуються навколо державотворчої політичної позиції Президента України Віктора Ющенка.

2. Ідеологічною основою їхнього згуртування є українська національна ідея та практика українського національного державотворення.

3. У сфері внутрішньої політики головними пріоритетами визначити:

– утвердження і розвиток демократії;

– піднесення соціальних стандартів на основі максимального сприяння розвитку підприємництва, зокрема дрібного та середнього;

– прискорення динаміки становлення середнього класу та формування його в провідну суспільну верству;

– заміну психології споживацького популізму на ідеологію національного прагматизму в соціально-економічній сфері.

– відмову від анонімних підходів у формуванні законодавчої та представницької влади. Запровадження відкритих партійних списків, забезпечення безпосереднього зв'язку кандидатів у депутати та депутатів із виборцями через закріплення за виборчими округами, визначення їхнього рейтингового місця у партійних списках відповідно до результатів голосування в округах;

– зміцнення українських Збройних сил як основи підвищення обороноздатности країни, їхнє технічне переоснащення, розв'язання в повному обсязі та в найстисліші терміни соціальних проблем військовослужбовців.

 4. У сфері зовнішньої політики головними завданнями є:

– максимальне використання сприятливих можливостей для прискорення європейської та євроатлантичної інтеґрації. Вступ в ЄС та НАТО розглядається не лише як чинник гарантування колективної безпеки, а в першу чергу як засіб запровадження та утвердження високих соціальних стандартів, демократично-правових механізмів, технолого-організаційних основ матеріального благополуччя суспільства;

– рішуче засудження агресивної політики Росії, будь-яких порушень статуту ООН, інших міжнародних правових норм;

– підтримка суверенітету і територіальної цілісности Грузії.

5. В основу взаємодії українських патріотичних, демократичних сил необхідно покласти принцип рівного партнерства.

Газета "Нація і держава"