Браво, батоно Саакашвілі!

25 вересня 2013 року – запам’ятаймо цей день. З найвищої трибуни міжнародного співтовариства – з трибуни 68-ї сесії Генеральної асамблеї ООН на весь світ пролунав голос правди і свободи про найстрашнішу загрозу для миру і демократії – Росію Путіна з її чітко визначеним курсом на поневолення народів шляхом відновлення імперії. Видатний державний діяч, людина честі і відваги, Президент Грузії Міхеїл Саакашвілі виголосив промову, значення і резонанс якої можна порівняти хіба що з Фултонською промовою Вінстона Черчілля та «крилатими словами» Рональда Рейгана про СССР як «імперію зла».

Людям, які ніколи не жили ні в СССР, ні в країнах Варшавського договору, відразу не збагнути звироднілу політику Кремля, від якої застерігає людство Саакашвілі. Хіба можна осягнути здоровим глуздом започатковані Москвою концтабори для підданих і розстрільні завдання для «братніх» республік, відповідно до яких вбивали тисячі «ворогів народу», а місцеві сатрапи просили «підвищити план» ще й ще? Чим, як не моральним виродженням, можна пояснити політику Кремля щодо тотального винищення українців, як нації, – спочатку масові розстріли інтелігенції, далі – пекельна смерть для селянства – Голодомор-геноцид?

Помиляється той, хто думає, що в психології російських зверхників щось змінилося. Терор – державна політика Кремля – нині, як і за сталінських часів, затребуваний. У ХХІ столітті феесбешні кілери вбивають Олександра Литвиненка в Британії, а Зелімхана Яндарбієва в Катарі, як їхні попередники – енкаведисти 75 років тому вбили Євгена Коновальця в Роттердамі. А російські контрактники в Чеченії стріляють у голови немовлят із вигуком «Вирастєт – бандіт будєт» з таким же ентузіазмом, як у 40-х роках минулого століття опричники Берії розстріляли на Івано-Франківщині юнацький Різдвяний вертеп.

Неугодних Москві гебістська агентура вбиває, отруює, тероризує за наказом свого головнокомандувача. Ними керує не так політична доцільність, як генетичний страх перед вільними народами, перед безстрашними людьми. Тому від тепер – якщо не раніше – Міхеїл Саакашвілі поза всяким сумнівом перебуває в зоні ризику – під прицілом кілерів ФСБ, в арсеналі якого – «набір» страт – від полонію-210 до вибухівки, від інспірованих самогубств до авіакатастроф. Тож якщо Саакашвілі «несподівано і невиліковно» захворіє або його авто раптом протаранить «фура», то, приміром, у мене не буде жодного сумніву чиїх рук це справа. Помста зі страху притаманна ницим людям. А  Путін шляхетними якостями ніколи не був обтяжений.

Провокації Кремля проти новопосталих після розвалу СССР держав, про які говорив з трибуни ООН Президент Грузії, застосування до них насильства, примушування до «єднання» в імперському новоутворенні – Євроазійському союзі обурюють українців, грузин, молдаван, усіх, хто не хоче бути васалом Москви. Та відверто і чесно з трибуни ООН заявив про це тільки Міхеїл Саакашвілі. Він виступав не лише в обороні Грузії, а й усіх донедавна поневолених Росією народів. За що ми, українці, для яких свобода є найвищою цінністю, а честь Батьківщини – понад усе, щиро вдячні батоно Саакашвілі. На жаль, серед сучасних політиків не так багато таких, кого ми можемо, як Міхеїла Саакашвілі, назвати людиною вчинку. Тож грузини мають усі підстави пишатися своїм Президентом, який назавжди ввійде в історію Грузії, як видатний реформатор і державний діяч.

«Це був сильний виступ», – так оцінив промову М.Саакашвілі посол США в Грузії Ричард Норланд і погодився з його критикою Росії щодо її поведінки на окупованих грузинських територіях. Американський дипломат висловив захоплення мужністю Президента Грузії щодо визнання своїх помилок на цій посаді.

Усім людям доброї волі найбільший оптимізм вселяє його переконання, що «російський проект (Євразійського союзу) приречений на провал, бо жодна імперія не має сьогодні шансів стати життєздатною». Браво, батоно Саакашвілі!

Марія БАЗЕЛЮК